пятница, 14 июля 2017 г.

Чи покращить пенсійна реформа добробут пенсіонерів?

Законопроекти щодо проведення пенсійної реформи знаходяться в парламенті, й уряд буде намагатись підштовхнути депутатів до їх ухвалення, можливо, навіть цього тижня.
На жаль, суспільство від їх обговорення практично усунуте, хоча не завадило б його залучати. Бо вже маємо досвід минулої реформи 2011 року, коли урядовці на чолі з Сергієм Тігіпком наводили на захист реформи ті ж аргументи, що й нинішні очільники. Але та реформа нічого не дала для збалансування бюджету Пенсійного фонду, крім того, що стала зрозумілою незворотність кінця тієї влади. Проте тоді ще були якісь круглі столи експертів, громадські обговорення, а тепер суспільству дадуть кота в мішку й кинуть кістку у вигляді осучаснення пенсій. Звичайно, це краще, ніж те, що відбувається вже четвертий рік, але аж ніяк не вирішує проблеми пенсіонерів — ні сьогоднішні, ні майбутні.

Ми багато чуємо про осучаснення, але досі називають різну кількість таких щасливчиків — від 5,6 млн до 9,6 млн пенсіонерів. Також називають кількість тих, чия добавка буде від 200 до 500 грн, від 500 до 1000 грн тощо. Можливо, два роки тому це були гроші, але тепер, особливо з урахуванням підняття середньої зарплати у 2017 році до 7 тис. грн., а ще через два роки до 10 тисяч, названі цифри лякають. Хоча, ще раз повторюю, це трохи краще, ніж нічого. А лякають, бо зарплата в цьому році поки зростає порівняно з минулим, майже на 40%, а разом із нею дорожчають основні продукти харчування. Не менш швидко. А якщо осучаснять пенсії, темпи інфляції ще прискоряться.

Щодо розмов про суттєве збільшення доходів пенсіонерів, то краще звернутися до цифр. За даними державної служби статистики, станом на 1 січня в Україні було 11 956 200 пенсіонерів — без урахування окупованої території АР Крим та неконтрольованих територій Донбасу. Середній розмір пенсій у січні становив 1828,3 грн. Уряд стверджує, що для осучаснення пенсій потрібно 4 млрд грн на місяць. Тобто після осучаснення середній розмір пенсій збільшиться на 334 грн і складе близько 2200 грн. А розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних на початок року, за даними Мінсоцполітики, становив 2394 грн, за даними профспілок — 2700 грн. Але пройшло півроку, й інфляція прискорилась, навіть офіційно уряд переглянув її до 13% на рік. Тобто прожитковий мінімум як мінімум зросте на 300—400 грн. А значить, дай Бог, щоб добавка до пенсії компенсувала зростання цін. Проте це за 2017 рік, далі буде 2018-й. Зарплата й тоді буде зростати, а що буде з пенсією? Нібито планується щорічне осучаснення, але МВФ проти. Одне зрозуміло, що доходи пенсіонерів будуть ще більше відставати від доходів працюючих, а так званий «коефіцієнт заміщення» ставати все меншим. У період від 2003-го до 2014-го року він складав 0,44—0,5 (тобто середня пенсія була на рівні 44—45% середньої зарплати), а зараз — 0,27. Європейська вимога — 0,6. Але якщо ухвалять запропоноване пенсійне законодавство, з урахуванням демографічної ситуації й кількості працюючих він неминуче зменшиться до 0,22%. За ці гроші вижити неможливо.

А втім, шукати винних у нинішній владі найлегше. Проблема виникла ще в 2004 році, коли набув чинності закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Закон ураховував європейський досвід і передбачав коефіцієнт заміщення 0,4.

Плюс запровадження накопичувального рівня. Плюс сталий розвиток економіки і помірне зростання доходів. Але вже у вересні 2004 року уряд Януковича заради виборів зламав ідеологію закону, піднявши мінімальну пенсію більше, ніж удвічі. У підсумку на 1 січня 2005 року середня пенсія становила 316,2 грн проти 182,2 рік тому — плюс 73,5%. 

Віктор Ющенко, який став президентом, не відставав. Зокрема, пенсія на 1 січня 2008 року складала вже 778 грн і перевищила рівень 2007 року на 62%. Навіть у кризовому 2009 році середнє зростання пенсії склало 11%. Це заклало міну під баланс бюджету Пенсійного фонду. А з іншого боку, ми фактично ще не вийшли з кризи 2008—2009 років, і кількість платників внесків до Пенсійного фонду скорочується швидше, ніж зростає зарплата. Та й дефіцит бюджету Пенсійного фонду зростає підозріло швидко — за даними нардепа Романа Семенухи, у 2014 році він складав 14,8 млрд грн., у 2015-му — 81 млрд, у 2016-му — 145 млрд. Щодо 2016 року, то це рукотворна помилка уряду і народних депутатів, які зменшили розмір ставки єдиного соціального внеску, але ніхто виправляти помилку не збирається. А без цього дефіцит не подолаєш, хоча нам Гройсман обіцяє зробити це за 7—10 років.

Для початку треба було б сказати, що дві третини дефіциту — це борг держави для виплати пенсій держслужбовцям, військовим, поліції. Це різні надбавки та соціальні виплати.
І з кожного виду виплат треба визначити їхні джерела — тоді з’ясується доля пенсіонерів. Бо їхні пенсії від 2014 року зросли лише від 1526,1 до 1828,2 грн, а дефіцит Пенсійного фонду — від 14,8 до 145 млрд, тобто в 10 разів. Не у всьому винний пенсіонер.

Михайло БІЛЕНЬКИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий