воскресенье, 16 июля 2017 г.

Контролю не було й не буде

Від 1 липня в Україні назавжди скасовано контроль за цінами на соціально значимі продукти. Наслідками для пересічних українців, безумовно, буде підвищення їх вартості.

Хоча останні чотири роки ціни і на продукти, що входили до переліку соціально значимих, і на інші продукти харчування зростали швидкими темпами, значно вищими, ніж орієнтири Євросоюзу. І ніякого контролю не було, бо ще при старій владі була ліквідована інспекція з контролю за цінами. Потім її відновили в обмежених обсягах і знову ліквідували. Втім, інспекція ніколи цін не контролювала, а контроль передбачав обмеження цін за рахунок регулювання рентабельності виробництва та торговельної надбавки. А якщо ціна зростала більш ніж на 1% за місяць, виробник мав подавати до цінової інспекції декларацію із обґрунтуванням підвищення ціни. Мінімум шість років цього не робилося. Виробники обходили ці вимоги.

Наприклад, змінювали назву хліба через зміну його рецептури і встановлювали нову ціну. Або виготовляли замість молока, ціна на яке за жирності 2,5% мала регулюватись, молоко жирністю 2,7% або 3,2%. Масло мало жирність не 72,5% (подивіться білоруське), а 72,7% або 73%. Сметана виготовлялася жирністю не 20%, а 21%. Виробники ніби не порушували нормативних актів, але й мали додатковий прибуток. Дешевий асортимент, як кажуть, вимивався.

Критики такого регулювання навіть на папері кажуть, що це не ринковий метод, що таким чином влада тиснула на виробника, регулювання мало корупційний характер. Це нісенітниця, бо хто б не був при владі, саме її представники контролювали і підприємства — виробники харчів, і торговельні мережі. Як вони могли тиснути на свій бізнес?

Ті, хто підтримує відміну регулювання, котрого не було, посилаються на світову практику антимонопольного законодавства. Так, у світі воно діє і досить ефективно, але тільки не в Україні. У нас виробники відкрито домовляються про ціни, квоти, податки через галузеві асоціації — «Укрм’ясо», «Укрцукор», «Укрмолокопром», «Укроліяпром» тощо й роблять це безкарно. Десять років тому виробники олії різко підвищили ціни. Через три роки Антимонопольний кабінет виявив, що була змова, і вирішив їх оштрафувати аж на понад 300 млн. грн. Потім суму штрафу зменшили в десятки разів, і не було чути, щоб хтось його сплатив.
У 2014 році АМК оприлюднив порушення 21 торгової мережі, що домовлялися про ціни через маркетингову компанію «AC Nielsen Україна». Компаніям, а серед них були «АТБ», «Сільпо», «Фуршет», погрожував штраф до 10% річного обігу, тобто багато мільярдів гривень. Цікаво, що порушення були ще у 2010—2011 роках, тобто розслідування тривало понад три роки. Як ви думаєте, хтось сплатив штраф? Звичайно, ні.

Коли сьогодні молоді урядовці та ще більш молоді експерти із «Реанімаційного пакету реформ» розповідають, що запобігати картельним змовам буде Антимонопольний комітет, складається враження, що вони мешкають на іншій планеті. Хай би разом із прем’єром, який каже, що ми зараз маємо реальні доходи на 20% більші, ніж торік, пройшли по магазинах та ринках і побачили, що свинина коштує вже від 120 грн до 140 грн, молода картопля в липні не дешевше 12 грн, яка ціна на моркву та капусту, «молочку», і вона в розпал літа не знижується. Подивились і спитали в людей, чи відчувають вони покращення. І якщо є хоч краплина совісті, пішли б зі своїх посад. Самі. Без революції.

А щодо відміни регулювання, то це лише замаскований заклик до виробників і торгівлі: «Збагачуйтесь!» Втім, вони це робили останні роки й без допомоги уряду.

Петро ЛАВРОВ

Комментариев нет:

Отправить комментарий