понедельник, 10 июля 2017 г.

Пенсійна реформа: питань більше, ніж відповідей

22 червня у Верховній Раді зареєстровані чотири законопроекти щодо пенсійної реформи. Законопроект — це ще не закон, але те, що подане урядом, у деяких моментах не містить ніякої логіки.

У першу чергу, мова про наявний страховий стаж. Адже законопроект передбачає, що для отримання хоча б мінімальної пенсії в 60 років у період від 1.01.2018 до 31.12.2018 року страховий стаж повинен бути не менше 25 років. Кожний громадянин України, застрахований у Пенсійному фонді за допомогою свідоцтва про загальнообов’язкове соціальне страхування, може перевірити власний страховий стаж в інформаційних кіосках, розташованих у місцевих управліннях Пенсійного фонду. Або отримати ці дані через особистий кабінет через Інтернет.
Станом на 1 червня 2017 року жодний громадянин України не має страхового стажу більш ніж 13 років 5 місяців. І це не дивно, адже саме поняття «страховий стаж» з’явилося з набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 1 січня 2004 року.

А звідки ж тоді в 2018 році взяти не менше 25 років страхового стажу? Коли працювала робоча група Мінсоцполітики, були дані, що для призначення мінімальної пенсії в 60 років потрібно мати 15 років страхового стажу за період від 1 липня 2000 року, коли почалася персоніфікація страхових внесків, до 1 січня 2018 року. Але й це не 25 років. Утім, у поданому законопроекті про термін, із якого рахуватиметься страховий стаж, не згадано. Говорили, що будуть враховувати й більш ранні періоди, адже Пенсійний фонд України працює від 1 січня 1991 року. І він отримував щомісячні звіти від роботодавців про сплату пенсійних внесків. Тоді мова йшла про 10 років ранніх періодів і 15 років страхового стажу, про який ми згадали вище. Може, 25 років і є 10+15? Але чому про це теж не згадано? Закон має визначати всі чинники, щоб не було різних тлумачень, і в ньому немає місця вислову «що не заборонено, те дозволено».

Далі дивує послідовність зростання страхового стажу — кожний рік, наступний за 2018-м, стаж збільшується на 1 рік і в 2028-му має складати не менше 35 років. Логіка в цьому нібито є, але як бути з тими, у кого не вистачає, наприклад, 1 року страхового стажу — 24 роки на 1 січня 2018 року. Не піде він на пенсію у 60 років і відпрацює ще один рік. Буде в цього громадянина 25 років, але за цей рік необхідний стаж збільшиться до 26 років. Знову року не вистачає. Є ще один орієнтир — 63 роки. Пропрацює людина до 63 років і що тоді? Призначать їй пенсію у мінімальному розмірі або за формулою? Адже коефіцієнт зарплати в неї може бути високий, а значить, вона навіть за ці роки страхового стажу могла б перерахувати значно більше внесків, ніж та, яка має більший стаж, але весь час отримувала невелику зарплату.

Тепер про розмір пенсії. Формула дійсно справедлива, бо враховує стаж людини й відрахування до Пенсійного фонду. Та є одне але. Одна зі складових формули — середня зарплата по галузях народного господарства за три роки, які передують року нарахування пенсії. А в проекті закону уряд нібито хоче не визначати цю зарплату з даних статистики, а встановлювати її своїми постановами аж до 2021 року. Виходячи, як я розумію, із фінансових можливостей. А чи не краще було б регулювати саме зарплату, виходячи з цих можливостей. Бо й так співвідношення між середньою пенсією і середньою зарплатою значно зменшилось і тепер складає 0,27. До того ж слід врахувати, що з 2018 року коефіцієнт страхового стажу збираються зменшити на 35% — від 1,35 до 1,0 за кожний відпрацьований рік. Тобто той, хто йде на пенсію пізніше, навіть за наявності більшого стажу і більшої зарплати може отримати меншу пенсію.


І нарешті про осучаснення. Уряд нібито збирається щорічно осучаснювати пенсії, виходячи з можливості солідарної системи, але не менше, ніж на 50% зростання середньомісячної зарплати за три попередні роки і на 50% індексу споживчих цін. Намір гарний. Але і в чинному законі передбачена індексація розміру пенсій на рівні не менше 20% зростання зарплати та індексація згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення. Але ця норма не діє. Важко буде виконувати її і в майбутньому, враховуючи дефіцит бюджету Пенсійного фонду. І складається враження, що деякі норми закону розраховані на майбутні вибори, які швидко наближаються, а далі — на «авось».

Михайло БІЛЕНЬКИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий