четверг, 15 июня 2017 г.

Обраним — гроші, іншим — підвищення цін

Нещодавно Державна служба статистики оприлюднила дані про середню зарплату за квітень по Україні та регіонах. Вона склала 6659 гривень, що на 93 гривні менше, ніж у березні, але на 1764 гривні більше, ніж у квітні 2016 року.

Нібито добре, і дійсно зростання склало 36%, що підвищило реальну платоспроможність певних категорій населення і в окремих регіонах. Але коли починаєш аналізувати зростання заробітної плати, то виникають питання, на які статистика не дає відповіді.

У першу чергу, важко зрозуміти, чому зарплату на рівні середньої та вище заробили лише у двох регіонах: у Києві — 10 788 грн та в Донецькій області — 7332 грн. Навіть такі промислово розвинуті області як Дніпропетровська, Запорізька, Одеська та Харківська далеко позаду. Не кажучи вже про Чернігівщину, де середня зарплата склала 5324 грн — 79,95% від української, 49,35% від зарплати в Києві.

У розвинутих країнах такого нема. У федеральному окрузі Колумбія, де розташована столиця США Вашингтон, зарплата практично не відрізняється від далекої Аляски чи гірської Невади. На жаль, керівники країни про це не думають. А як може бути самодостатнім регіон, де зарплата удвічі менша за столичну? Звичайно, найбільш енергійні та професійні люди масово перетікають до столиці та її передмість.

Є ще одна дивна особливість зарплати по-українськи. Це злети і падіння її рівня по місяцях. Але якщо червневий злет можна зрозуміти, бо йдуть у відпустку вчителі та викладачі вишів, яким виплачують ще й матеріальну допомогу на оздоровлення, то у грудні це не дуже зрозуміло. Зокрема, у листопаді 2016 року середня зарплата в Україні склала 5406 грн, а у грудні — 6475 — на 19,8% більше. А в Києві зарплата збільшилася з 9008 грн до 11090 грн — на 23,2%.
Звичайно, у Києві багато чиновників, які за підсумками року виписують собі «бонуси». Наприклад, керівник «Нафтогазу України» Андрій Коболєв до окладу в 1 млн грн отримав «премію» — 2 млн. Про премії членам НАЗК, антикорупційної прокуратури та й генеральної ЗМІ повідомляли. Але ж це бюджетні гроші, та ніхто не контролює їхні витрати.

Є ще одна особливість — розпорошення по регіонах. Чим пояснити, що в Луганській області зарплата у квітні впала з 5648 грн до 5171 (менше ніж у Чернігівській)? А у грудні 2016 р. взагалі становила 6009 грн. На майже 500 грн впала зарплата на Рівненщині. А на Донеччині, Полтавщині та Вінниччині зарплата зростала. Хоча на Донеччині нібито мала впасти, бо сепаратисти забрали підприємства гірничо-металургійного комплексу, які до цього були зареєстровані на нашій території.

Із зарплатою пов’язана інша новина, яка з’явилася минулого тижня. Уряд остаточно відмінив з 1 липня державне регулювання цін на соціально значущі продукти. Нібито експеримент, який відбувся в жовтні-грудні 2016 року, підказав, що регулювання нічого не дає. Дійсно, воно нічого не дає, і його вже давно фактично не було. Але саме зараз із цим заходом можна було б не поспішати, хоча б до осені. Бо аналіз ситуації на ринку товарів та послуг свідчить, що інфляція прискорилась. Навіть за офіційними даними у травні вона склала 1,3%. Лідирують продукти харчування. Підштовхнуло інфляцію підвищення мінімальної зарплати удвічі та зарплат бюджетників. Тож не завадило б проаналізувати доходи різних категорій населення, дочекатись осучаснення пенсій дев’яти мільйонам пенсіонерів та врожаю цього року, бо з ним можуть бути проблеми.

Петро ЛАВРОВ

Комментариев нет:

Отправить комментарий