среда, 3 мая 2017 г.

В очікуванні пенсійної реформи

Останніми днями всі високопосадовці держави стверджують, що вже в травні Верховна Рада прийме новий пенсійний закон, від 1 жовтня будуть підвищені пенсії більшості пенсіонерів, а з 1 січня 2018 року пенсійна реформа набере чинності в повному обсязі. Причина такого поспіху — вимога Міжнародного валютного фонду ухвалити відповідні законодавчі акти якнайшвидше. Інакше чергових траншів допомоги не бачити.

Однак дивує, що уряд вирішив обійтися без обговорення принципів реформи в суспільстві, без урахування думки самих пенсіонерів, частка яких серед дорослого населення — близько 40%. А в парламенті на проблемі пенсійного забезпечення розуміються одиниці.

Що очікує нас зараз? Враховуючи те, що урядовці поки що розповідають виключно про осучаснення пенсій, залишається тільки здогадуватися про головні складові реформи. А їх три.

Працювати доведеться більше


Уряд запевняє, що підвищення пенсійного віку не буде. Формально це так. Але ми чуємо, зокрема від міністра соцполітики Андрія Реви, що новий закон буде спонукати людей працювати після досягнення пенсійного віку.

До речі, у чинному законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у статті 29 п. 1 встановлювалась можливість для особи, яка набула право на пенсію за віком, але виявила бажання працювати, одержувати пенсію із більш пізнього строку. Пенсія мала призначатися з урахуванням стажу на день звернення. При цьому за один відкладений рік виходу на пенсію розмір її підвищувався на 3%, і далі з кожним роком підвищення збільшувалося аж до 85,32% за 10 років. Але працювати без пенсії 10 років, мабуть, жодного бажаючого не знайшлося, і, крім того, до 2007 року пенсіонери, які працювали, мали право на перерахунок розміру пенсії. Це було вигідно, бо, починаючи з 2005 року, швидко росла зарплата.

Тепер, скоріше за все, буде по-іншому. Можливо, збільшать мінімальний необхідний загальний стаж для виходу на пенсію: чоловікам до 40 років, а жінкам — до 35, але це найменш вірогідний варіант. Скоріше запровадять обов’язковий страховий стаж, про що вже в ЗМІ, у тому числі у «Відомостях», писали.

Наприклад, 15 років від 1 липня 2000 року, відколи почалася персоніфікація пенсійних внесків, і до 1 січня 2018 року. Хто не матиме 15 років, буде вимушений працювати далі, щоб узагалі призначили пенсію. А обов’язковий страховий стаж буде щорічно збільшуватися. Але тут є колізія, бо в 2000 році не існувало поняття страхового стажу. Воно з’явилося від 1 січня 2004 року, коли набрав чинності нинішній закон.

Крім того, можливе зменшення «ваги» одного року страхового стажу, адже до 2008 року один рік «важив» 1,0, потім за ініціативи Ющенка спочатку 1,2, пізніше — 1,35. Можуть зробити коефіцієнт страхового стажу диференційованим — залежно від розміру страхового стажу.
Однозначно викинуть роки навчання у вишах і технікумах, які раніше зараховувалися, перебування на обліку в центрах зайнятості (бо це були не внески, а соціальна допомога). Можливо, ще переглянуть пільги за списками № 1 і № 2, бо там був не лише ранній вихід на пенсію, але й більша «вага» коефіцієнта страхового стажу. Можуть скасувати й перерахунок через кожні два роки пенсії для пенсіонерів, які працюють.


Осучаснення пенсій чекає не на всіх і по-різному


Уряд обіцяє, що від 1 жовтня на більшість пенсіонерів чекає осучаснення пенсій. Адже на сьогодні завдяки більш пізньому виходу на пенсію різниця в розмірі пенсій величезна.
Для тих, хто виходив на пенсію до 2009 року, при нарахуванні та перерахунку пенсій діє базова середня зарплата для розрахунку пенсії 2007 року — 1197,8 грн. У 2014 році така зарплата складала 3149,45 грн, у 2015 р. — 3661,41 грн, у 2016 — 4482,35 грн.

Тобто зараз при розрахунку пенсії базова зарплата по галузях народного господарства складає за три роки (2014, 2015 і 2016) 3764,40 грн, у 3,14 разу більше, ніж у 2007 році. За наявності аналогічного коефіцієнта зарплати і страхового стажу відповідно існує велика різниця в розмірі пенсій.

Звичайно, нинішню базову зарплату ніхто застосовувати не буде — грошей не вистачить. Скоріше, візьмуть середню зарплату за 2010, 2011 і 2012 роки (1982,63; 2370,53 та 2752,95 відповідно) — 2368,70 грн.

Або за 2011, 2012 і 2013 роки — 2700,98 грн. Але це менш вірогідно.
Тим, хто йшов на пенсію у 2013–2016 роках, переглядати пенсію взагалі не будуть.

А тим, хто вже на пенсії, але не має навіть мінімального не страхового, а загального стажу (30 років для жінок і 35 — для чоловіків) і які тепер отримують 949 грн, додадуть мінімально. Можливо, до 1000 гривень. Посадовці Пенсійного фонду називали цифру підвищення — від 50 гривень і саме це мали на увазі.

І вже коли стаття готувалася до друку, із джерела в робочій групі Пенсійного фонду стало відомо, що вирішено все ж таки застосувати для осучаснення середню зарплату за 2014, 2015 і 2016 роки — 3764,4 грн. Формула розрахунку пенсії зберігається, але змінюються дві складові: базова зарплата збільшується, але в коефіцієнті страхового стажу «вага» кожного року зменшується до рівня 2007 року — замість 1,35 стає 1,0.

Крім того, скасовується надбавка за стаж, перероблений понад норму (1% від мінімальної пенсії за кожний рік). Мабуть, не буде «прибавки Януковича» (100 грн в 2012 р.) та будуть скасовані індексації у зв’язку з рівнем інфляції, а також у розмірі не менше 20% від темпів зростання зарплати. Утім ці індексації нараховувалися далеко не всім і не кожного року.

Де знайти гроші


Безумовно, для осучаснення пенсій потрібні гроші. Називають цифру 40 млрд грн на рік. Плюс треба збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Один шлях — підвищення зарплат. У першому кварталі вони зросли на 37%. Але цього замало.

Інший шлях — детінізація і сплата ЄСВ усіма застрахованими особами. Можливо, примусять сплачувати єдиний соціальний внесок «спрощенців» І групи, які зараз платять податок від 1600 гривень із 3200 грн. Або навіть пенсіонерів-спрощенців, які працюють і цей податок узагалі не сплачують.

Деякі доходи може додати скасування обмеження розміру зарплати, із якого сплачується ЄСВ. Зараз це 40 тис. грн. Отримуєш більше, а платиш тільки із 40 тисяч. А є люди, які отримують зарплату значно більшу 40 тис., і їх не одна тисяча.

Менш вірогідне підвищення ставки ЄСВ хоча б до 30%. До речі, МВФ був проти зменшення ставки ЄСВ у 2016 році. Але це буде важко зробити. Безумовно, буде спроба запровадити від 1 січня 2018 року накопичувальну систему. Утім ефект від неї з’явиться не відразу.

Є в майбутній реформі один безумовний плюс: обіцяють скасування 15% обмеження пенсій для пенсіонерів, які працюють.

Михайло БІЛЕНЬКИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий