среда, 10 мая 2017 г.

Мистецтво, яке перемагає наслідки атомних катастроф

Мінору Ватанабе
Україну та Японію об’єднують масштабні техногенні катастрофи — аварія на ЧАЕС і аварія на АЕС «Фукусіма 1». Наразі науковці обох країн обмінюються знаннями, намагаючись мінімізувати їх наслідки. А звичайні люди концентруються на підтримці одне одного, у тому числі за рахунок мистецтва.

У 2011 році, коли сталася аварія на Фукусімі, представники Японії одразу ж приїхали до Славутича. Їхня головна мета полягала в тому, аби дізнатися, як люди пережили цю катастрофу і як продовжують жити після неї. Крім гуманітарної допомоги, українці підтримали японців морально. І це дало свої результати: поступово у Фукусімі ліквідують наслідки, зона зараження скорочується, люди повертаються до нормального життя. Зі вдячністю за співчуття та розуміння японець Мінору Ватанабе сприяв долученню Славутича до всесвітнього проекту «Окіагарі кобоші».

Окіагарі кобоші — це традиційна японська лялька, виготовлена в техніці пап’є-маше. Сам проект обміну виробами стартував після аварії на Фукусімі за ініціативи японського митця Кензо Такади. Ляльки несуть важливу філософську ідею стійкості, непереможності та вічної боротьби, адже зроблені так, аби ніколи не падати. До акції долучилися відомі діячі з усього світу: вони наносили малюнки на ці ляльки та обмінювалися ними. У 2017 році Кензо Такада запросив до проекту українців.

Мінору Ватанабе налагоджує таку мистецьку комунікацію зі Славутичем. 9 окіагарі кобоші розмалювали вихованці Палацу дитячої та юнацької творчості міста. Упродовж квітня містяни могли помилуватися експозицією. А в серпні ляльки, розмальовані славутичцями, будуть представлені в Хіросімі.

Мінору Ватанабе наголошує, що солідарність між українським та японським народами — потужна сила для формування миру не лише у двох країнах, але й в усьому світі. І проект «Окіагарі кобоші» — це перший крок у цьому напрямку.

Діна ВОНГ

Комментариев нет:

Отправить комментарий