пятница, 31 марта 2017 г.

Інфляції наказали бути плановою

Незабаром ми дізнаємось, яким буде рівень споживчих цін у березні та першому кварталі 2017 року, але чомусь складається враження, що Державна служба статистики оприлюднить його величину не більше 1,0–1,5% для березня та на рівні 3,5% за квартал.

Підставою для цього є аналіз діяльності служби статистики в минулому році та в перших двох місяцях поточного.

Нагадаємо, що в 2012 році рівень споживчої інфляції складав мінус 0,2% (тобто була дефляція), у 2013 — 0,5%, 2014 р. — 24,9%, 2015 р. — 43,3% (за даними ЦРУ США — 49%), у 2016 р. — 12,4%. А на 2017 рік «запланована» інфляція 8,0±2%, 2018 — 6±2%, 2019 р. — 5±1%. Хоча вже на поточний рік Нацбанк у зв’язку з блокадними подіями погіршив прогноз до 9,1%. І перші два місяці свідчать, що заплановані показники неухильно витримуються, хоча пересічні громадяни бачать зовсім іншу картину. І більшість учених-економістів теж.

Голова Ради НБУ, колишній міністр економіки в уряді Тимошенко, академік НАН Богдан Данилишин у статті в «Дзеркалі тижня» № 9 від 11 березня посилається на спілкування зі вченими, і це спілкування «підтверджує деякі сумніви у способах розрахунку індексу споживчих цін». У простих людей теж є сумніви.

Наприклад, яким чином підрахували індекс цін на продукти харчування, що засвідчило їх подорожчання у 2016 році лише на 3,0%. За цілий рік! Хоча, за даними відомого вченого Андрія Ревенка, тільки в жовтні-грудні вони подорожчали на 8,2%. До речі, за січень-лютий 2017 року вони вже додали в ціні 3,5%. За даними Державної служби статистики. Але ж за цими даними хліб подорожчав лише на 4,5%, цукор — на 3,8%, м’ясо — на 3,0%, алкоголь і тютюн — на 2,9%. Насправді подешевшали лише яйця, а решта продуктів харчування дорожчає на очах.
Дивує і здешевлення порівняно з груднем на 7% одягу та взуття. Такого не було за останні 20 років, а може, і більше.

Але найбільші маніпуляції відбуваються з тарифами на житлово-комунальні послуги. Богдан Данилишин поінформував, що Держстат іще рік тому оприлюднив нову методику, яка змінює «вагу» комунальних послуг у загальній структурі витрат населення. Як не дивно, ця вага… зменшилась. Наприклад, комунальні послуги в 2014 році складали 11,3% у структурі витрат, а в 2015 році — вже 7,5%. Хоча тарифи на ці послуги в 2015 році збільшились більш ніж у 2 рази — на 103%! Тобто частка послуг у витратах мала б зрости вдвічі (за даними Данилишина — на 16,1%), а вони зменшились у півтора разу. Якби зарплата зросла вдвічі, таке могло б бути, але в 2015 році реальні доходи населення скоротились на 22,3%.

За даними того ж Данилишина, у 2016 році комунальні послуги зросли в ціні на 47,2% (реально — не менше 60%), і їхня частка у витратах населення мала б зрости до 21%, але це за старою методикою, а за новою — склала 10%. Недарма пан Гройсман стверджує, що населення сплачує за послуги ЖКГ лише 10% своїх доходів. І пан Яценюк стверджував. Треба сподіватися, що їх дурять радники та виконавці. А потім намалюють інфляцію у 8%, як намалювали 12,4% минулоріч.

Між тим, у 2016 році ціни виробників збільшились на 36%, плюс гривня послабилась на 13,3%. Це дані відомого українського економіста, у минулому банкіра та заступника міністра економіки Станіслава Аржевітіна. Тобто дані інфляції у 2016 році були значно вищі (відомі експерти Олег Устенко та Олександр Охріменко вважають, що вдвічі), а ефект від минулорічного зростання цін виробників перейде і на 2017 рік, бо виробник не буде продавати продукцію дешевше її вартості. І, за словами Аржевітіна, ми вже в першому півріччі відчуємо полегшення власних гаманців.

Михайло БІЛЕНЬКИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий