понедельник, 13 марта 2017 г.

Медична реформа без кваліфікованих кадрів

Якість надання медичних послуг залежить не стільки від медичної реформи, скільки від фахівця, який їх надає. І однією з вагомих проблем галузі охорони здоров’я є кваліфікованість кадрів. А вона викликає сумніви.

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський у розрізі дискусії про нововведення в медичній сфері зазначав про усталені традиції лікування. Лікар призначає ті ліки, які, так би мовити, прописані в університетській програмі. Проте такий підхід до лікування не просто нераціональний, а й небезпечний. Виникає потреба в перегляді освітньої програми в медичних вишах, прохідного бар’єру для вступу та в загальному моніторингу рівня знань студентів.

Три проблеми медичної освіти на думку Олександра Лінчевського



  • «Колосальне перевиробництво лікарів». В Україні випускається лише удвічі менше студентів-медиків, ніж у США. При цьому на освіту одного майбутнього ескулапа витрачається в середньому тисяча доларів на рік. До того ж, якщо є недобір на бюджетне навчання, двері медичних закладів відчиняються навіть перед тими, у кого низькі бали ЗНО. Про студентів-контрактників узагалі не йдеться — адже вони приносять гроші. Олександр Лінчевський зазначив: попереду на абітурієнтів чекають особливо жорсткі умови вступу, незалежно від того, на яку форму навчання вони претендуватимуть.
  • «Неосвічені викладачі — неосвічені студенти». Серед викладацького складу медичних ВНЗ дуже мало дійсно компетентних спеціалістів. «Мова сучасної медицини — англійська, — каже Олександр Лінчевський. — Але більшість не володіє нею настільки, аби просто вивчати фахову літературу, не те що викладати». Та навіть не в мові справа. Дисертаційні роботи, публікації у збірниках мають вагу лише в Україні. А автори часто вдаються до відвертого плагіату.
  • «Першу операцію лікар робить на робочому місці». Олександр Лінчевський підкреслює недосконалість навчального процесу. «На сьогодні це нормально, аби хірург за час свого навчання не провів жодного хірургічного втручання». За словами заступника міністра, студенти недостатньо контактують із пацієнтами і фактично всьому починають учитися, вже коли стають лікарями.


Перший крок до вирішення


Крім жорстких умов вступу, Олександр Лінчевський прогнозує зміни для післядипломного навчання та інтернатури. Проте це в перспективі. Наразі ж зроблять зріз знань студентів за міжнародною системою.

Студенти-медики складають спеціальний тест — КРОК. Його результати сфальсифікувати майже неможливо. Проте питання — застарілі й неактуальні. Тож тестованим запропонують ще 50 американських питань. Наразі це робиться виключно для того, аби оцінити знання студента, порівняти, як вони справляються з українськими та американськими завданнями. Масових відрахувань міжнародний тест не передбачає.

Надалі система медичної освіти готуватиме спеціалістів, які нічим не поступатимуться іноземцям. І новоспечені лікарі допускатимуться до пацієнта, якщо відповідатимуть заданому рівню знань. Дізнатися (і зробити певні висновки), як майбутні лікарі впоралися з міжнародними тестами, можна буде вже цього місяця.

На іспит із поліцією 


Незважаючи на те, що радикальних змін в освітніх механізмах найближчим часом не планується, уже цього року за екзаменованими спостерігатимуть і поліцейські.

Діна ВОНГ

Комментариев нет:

Отправить комментарий