пятница, 24 февраля 2017 г.

Підписатися на смерть

Так звані «групи смерті», що доводять дітей до самогубства, стали популярні в Україні.
У лютому різко зросла кількість пошукових запитів на тему «ігор», фіналом яких стає самогубство. Українська кіберполіція попередила, що ВКонтакте такі спільноти з інтригуючими назвами: «Синий кит», «Тихий дом», «Разбуди меня в 4.20», «f57», ведуть кваліфіковані психологи, які й схиляють дітей до суїциду.


Правила гри


Охочі погратися ставлять відповідні хештеги та публікують певний текст на своїй сторінці, демонструючи своє бажання розпочати гру. Адміністратори вивчають профіль потенційного гравця, зв’язуються з ним. Нерідко намагаються відмовити, щоб таким чином встановити серйозність намірів. На певному етапі з гравцем зв’язуються і напряму дають подальші інструкції. Потім вийти з гри неможливо. Принаймні про це розповіла одна із врятованих у Києві дівчат.

У неділю поліцейські отримали звернення матері про те, ще її донька зникла, залишивши передсмертну записку. Дівчину знайшли у 16-поверхівці. На страшний крок вона не наважилася. Проте розповіла, що намагалася припинити гру, видалила свою сторінку в мережі. Та повідомлення все одно приходили. Інші врятовані учасники з Херсонщини зазначали, що їм погрожували розправою над близькими, якщо вони вийдуть із гри.

А першою офіційно зареєстрованою жертвою «груп смерті» в Україні стала 15-річна Вілена, яка 6 грудня зістрибнула з 13-го поверху в Маріуполі.



Символіка суїциду


Хто такі сині кити? У спільнотах смерті активно культивують думку, що кити — це ті тварини, які добровільно йдуть на смерть.

Чому прокинутися потрібно саме о 4.20? Сукупність цифр 4 і 20 — це символіка растаманської культури, що означає як дату, так і час і актуальна переважно для Америки. Проте є й певний практичний резон. У багатьох людей фаза найміцнішого сну припадає саме на цей час, тож пробудження без потреби — це певним чином стрес для мозку. У такому стані людина стає дуже вразливою і втрачає адекватність сприйняття. Тож стає легкою мішенню для маніпуляцій.

Що означає 50 днів до смерті? Цифра 50 та похідні від неї хештеги f57, f58, скоріш за все, апелюють до подій книги «50 днів до мого самогубства», де головна героїня дала собі саме стільки часу, аби вирішити — хоче вона жити чи ні (до речі, вона таки залишилася живою). Гра триває 50 днів або учасники отримують 50 завдань. Крім того, їм привласнюють номер.

Чому в самогубство пропонують грати? Модель гри, квести, таємничість — усе це віддалює від поняття реальності й наштовхує на думку, що все відбувається не насправді. У Росії у групах смерті, крім нанесення пошкоджень на тіло (до речі, одна з рекомендацій кіберполіції — перевіряти шкірні покриви дітей: якщо на них є неприродні пошкодження, постаратися з'ясувати причину їхньої появи), пропонували і досить цікаві завдання — розгадати ребуси, знайти таємний знак, написати есей. Це лише затягувало підлітків далі, вони відчували свою значущість (бо вони обрані) та приналежність до чогось вагомого.

Навіщо накладати на себе руки? Контент суїцидальних спільнот систематично акцентує увагу на будь-яких невдачах, гіперболізує навіть невеликі неприємності. Один із провідних прихованих меседжів — «у тебе немає талантів, ти не є особливим, хтось кращий за тебе». Натомість вчинення суїциду начебто робить учасника кимось вагомим, пропонує такий спосіб самореалізації.

Чому хочеться померти?


Жертвами смертельних ігор є переважно підлітки. У стадії перехідного віку їхня психіка найбільш вразлива. Крім того, значну частину свого часу вони проводять саме в Інтернеті, де, власне, і самореалізуються. На своїх сторінках вони можуть як прямо писати про свої почуття, так і опосередковано, шляхом перепостів картинок, музики, відео. Важливим фактором є і спільноти, на які підписаний користувач. «Кити» наповнені депресивним контентом, не позбавленим естетики, до речі. Смерть культивується як щось особливе та привабливе. Слідкуючи за цікавою цитатою чи привабливою світлиною, юний користувач добровільно підписується на смертельний ресурс. У спільнотах новини часто оновлюються, тож у результаті на підписанта здійснюється тривалий і цілеспрямований вплив, який може вганяти в стани апатії, депресії, розчарування.

Крім того, є адресні пости, які б’ють по найбільш чутливих точках. Дівчатам нав’язують думку, що вони товсті та негарні. Хлопцям — що вони слабкі. Або ж загальну думку, що й ті, й ті — невдахи.



Давай поговоримо про смерть


Наразі дискусія з приводу груп смерті коливається від думки про всесвітню змову таємничих зловмисників до звинувачень суспільства та батьків. Навіть якщо в родині все начебто добре, все одно варто поміркувати над поведінкою і дитини, і батьків.


Що радять психологи?



Вивідувати інформацію слід обережно. Наразі підлітків питають прямо: чи знають, чи грають, чи чули, цим самим викликаючи їхній інтерес. Після актуалізації теми в Росії групи смерті набирали ще більше підписантів: нові користувачі хотіли грати для того, аби дізнатися про це більше й довести, що вони не такі.

Краще починати здалеку: поцікавитися про фільми, книги, з якими ознайомлювалася дитина, яку цікаву думку почула. В які комп’ютерні ігри полюбляє грати, що зараз модно серед її однолітків.

Не буде зайвим переглянути методи виховання. Ніколи не потрібно порівнювати свою дитину з іншою. Намагатися не сварити за невдачі, а навпаки — підбадьорювати і допомагати виправити ситуацію. Хвалити, коли дитина цього заслуговує. У групах смерті дуже часто використовують ці моменти: акцентують увагу на чиїйсь кращості, перебільшують дрібні невдачі, підкреслюють незначущість особистості.

І головне — дитячі проблеми потрібно визнавати вагомими, навіть якщо вони такими не здаються. Ідеально сформувати довірливі відносини — тоді дитина сама розповідатиме, що її турбує, не шукаючи помічників на стороні.


Як не втопитися в морі Інтернету


Принципово важливо навчитися правильній поведінці в Інтернеті (це стосується і дорослих). Геолокації, світлини біля і всередині школи, роботи, будинку, і так далі — це добровільне розголошення приватної інформації. Варто сформувати суворий механізм самоцензури та самоконтролю й усвідомити: в Інтернет має потрапляти не все.

Бажано, аби на всіх гаджетах був встановлений батьківський контроль. Ця функція, серед іншого, передбачає окремі налаштування пошукових систем. Загалом варто виділяти час на Інтернет. Проте якщо цього не було зроблено, різко вводити обмеження теж не варто. Заборона лише активізує мислення підлітка на пошуки обхідних шляхів. Натомість запропонуйте альтернативний варіант: квест для всієї родини — використання мережі лише кілька годин на день. І самі ж дотримуйтеся цього правила.

Важливо пояснити дитині, що додавати у друзі потрібно лише знайомих людей. І що їхня соціальна значущість не залежить від кількості підписантів та вподобайок.


Суїцид — це своєрідний спосіб привернення уваги. Бувають випадки, коли людина не має на меті зводити рахунки з життям, а лише закликає їй допомогти, сигналізує про проблему. Що б там не було, головне — завжди цікавитися життям своїх близьких, бути уважним до їхніх почуттів і переживань. Навіть якщо вони можуть здаватися дрібницями.

Як повідомили «Відомостям» у секторі комунікації ГУНП в Чернігівські області, На Чернігівщині не зареєстровано жодного випадку підліткового суїциду та спроби самогубства, пов’язаних із групами смерті.

Діна ВОНГ

Комментариев нет:

Отправить комментарий