пятница, 2 декабря 2016 г.

Субсидія — це добре, але…

За призначенням субсидій звертаються все більше людей. Але в грудні їх буде ще більше,  коли люди отримають платіжки за повний місяць опалення — листопад.

Варто сказати, що, незважаючи на велике навантаження, районні відділи субсидій свої завдання виконують, хоча бувають і помилки, пов’язані зі змінами вимог до отримувачів субсидій в урядових постановах — квітневій та вересневій. У цілому ці помилки швидко виправляються, але є певні вимоги, які не залежать від працівників соціальних служб, проте викликають багато питань в отримувачів субсидій.

Зокрема сплачувати за квитанціями, отриманими від постачальників послуг, чи виконувати вимоги обов’язкового платежу в межах норм споживання, розмір якого залежить від доходів громадян. Тут є певні суперечності, особливо за наявності в громадян приладів обліку. Наприклад, у жовтні нарахування за опалення в багатьох чернігівців, які встановили загальнобудинкові лічильники, було меншим за обов’язковий платіж, бо покази знімалися лише за два тижні. Звичайно, немає жодних підстав платити більше, ніж нараховано.

У подальшому нарахування збільшаться, але і призначена субсидія за розміром буде більшою, ніж нарахування, і якщо сплачувати обов’язковий платіж, то суттєва частина субсидії залишиться невикористаною, а влітку держава її поверне до бюджету. Але ж залишок з’явився не тому, що були зайві нарахування субсидії, а тому, що люди завдяки лічильнику регулювали використання тепла та економили. Інакше б вони почувались більш комфортно, а всі витрати перекладали б на державу.

Тому треба, щоб держава взяла на себе чітке зобов’язання — платити обов’язковий платіж, але решта субсидії залишається громадянину, або покривати частину обов’язкового платежу субсидією, бо це зекономлені гроші. Інакше немає жодного сенсу економити.

За підсумками минулого опалювального сезону частині громадян довелося повернути «невикористані субсидії» за опалення. Нібито через теплу зиму. У відділах субсидій стверджують, що це не зовсім так, а повернули несплачені нарахування за гарячу воду, бо їх перекривали зекономленою субсидією за опалення. На жаль, у жовтні постачальники тепла знову не розділили в квитанціях гарячу воду та опалення — нарахування і відповідні субсидії. Обіцяють навести лад у нарахуваннях за листопад.

Є ще одна проблема — так звані «соціальні норми» споживання. Саме на них призначається субсидія. А як ви пам’ятаєте, це 1,6 м3 гарячої води на місяць і 2,4 м3 холодної на одну людину. За відсутності квартирних лічильників доводиться «самостійно оплачувати за послуги понад ці норми»: 157,83 грн за гарячу воду щомісяця з кожної зареєстрованої людини і 67,63 грн за холодну воду. Сім’я з трьох осіб має сплатити лише за воду щомісяця більше 646 гривень понад обов’язковий платіж у нарахованій субсидії. Для людей із невисокими доходами, пенсіонерів, сімей із дітьми часто ці платежі перевищують обов’язкові.

Є ще одна категорія — люди із зайвою житловою площею. Норма 35,63 м2 плюс 13,65 м2 на кожну людину. Особливо від цієї норми страждають пенсіонери. За кожний «зайвий» квадратний метр додатково абоненти ТЕЦ сплатять 29,74 грн, а ПАТ «Облтеплокомуненерго» — 33,88 грн.

І в умовах, коли ми демонструємо рекордні темпи зростання тарифів: газ за три роки — 8,4 разу, опалення — 5,2 разу, субсидії рятують тимчасово, не всіх і не в повному обсязі. На жаль, ми не враховуємо міжнародний досвід, який свідчить, що реформа ЖКГ — це тривалий процес, який, до прикладу, в Угорщині тривав із середини 90-х до 2010 року. Крім того, досвід свідчить, що реформа не є лише підвищенням тарифів. Це ще й виконання певних заходів.

По-перше, повинен бути 100% облік спожитих населенням газу, тепла, води. Зокрема ще уряд Яценюка дав зобов’язання МВФ до 2017 року забезпечити 100% облік газу й тепла. По газу ми все бачимо, і навіть за наявності газових колонок встановлено 82% лічильників. Щодо тепла, Мінрегіонбуд прогнозує до кінця 2016 року встановити лише 65% лічильників.

По-друге, виробники послуг мають скорочувати свої витрати і втрати, а не перекладати їх на споживачів.

По-третє, при підвищенні тарифів повинна бути відповідна підтримка населення, а підвищення — поступовим.

Зокрема в більшості країн законодавчо заборонено підвищувати тарифи більш ніж на 15–20% на рік.

І звичайно, необхідна підтримка підвищення енергоефективності. А в нас усе навпаки: у держбюджеті 2017 року на друге читання планують зменшити витрати на субсидії з 51 до 47 мільярдів.

Василь ГЕРАСИМУХА

Комментариев нет:

Отправить комментарий