четверг, 24 ноября 2016 г.

Не помилка, а постанова уряду

Днями чернігівці, які не мають загальнобудинкових або квартирних лічильників тепла, отримали квитанції, де до звичного розрахунку оплати за жовтень додався коефіцієнт 1,13, який ще на 13% збільшив і без того фантастичні нарахування.

Дарма чернігівці подумали, що це художня самодіяльність місцевих теплопостачальників, бо через кілька днів подібні коефіцієнти виявились і в квитанціях інших міст, насамперед Києва. І тоді виник скандал, за наслідками якого Прем’єр В. Гройсман пообіцяв винуватцям великі штрафи та навіть кримінальні справи. Хоча урядовці пообіцяли мешканцям Києва виправити «помилку» і зробити перерахунок, формальних підстав для цього нема.

У № 1 від 6 січня 2016 року «Відомості» докладно розповіли про зміст постанови Кабміну № 1037 від 30 жовтня 2015 року «Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря». Автором ідеї був колишній Прем’єр Арсеній Яценюк, який пообіцяв, що така постанова дозволить зменшити нарахування громадянам у разі теплої погоди, а тоді осінь дійсно була теплою. І дивно, що радники пана Гройсмана про цю постанову йому не розповіли.

Постанова вийшла наприкінці грудня 2015 року, і перерахунку за теплу осінь мешканцям Чернігова не було, натомість отримали в квитанціях за лютий перерахунок у жалюгідних обсягах.

Щодо можливої холодної зими непрофесійні автори постанови навіть не подумали, хоча методика передбачає відхилення фактичної температури від розрахункової в обидва боки і замість зменшення нарахувань — їхнє збільшення.

Інша справа, що середня розрахункова температура для окремого населеного пункту, яку враховують при встановленні тарифів, на думку міністра ЖКГ України в 2007–2010 роках Олексія Кучеренка, не відповідає реальній, що і є однією з причин завищених тарифів. Ще одна — застарілі норми витрат теплової енергії на опалення 1 м2 площі або 1 м3 об’єму житлових будинків.

Дані про фактичну температуру зовнішнього повітря в розрахунковому періоді надає Укргідрометеоцентр або інша уповноважена організація. Дивно, що автори постанови не врахували такий важливий чинник, що норма витрат на опалення залежить від середньозваженої річної витрати тепла на опалення. Тому тарифи раніше й були однакові протягом опалювального періоду.

Саме лічильники тепла дозволили від цього відійти, і саме тому теплопостачальники не бажають їх встановлювати. Без них можна робити будь-які маніпуляції з тарифами, що ми й спостерігали в жовтні 2016 року. Саме маніпуляції, бо в будинках із лічильниками нарахування за опалення вдвічі, а подекуди й більше, менші, ніж за тарифами.

За двокімнатну квартиру площею 44–48 м2 нарахування склали за два тижні жовтня від 300 до 400 гривень. Для прикладу: чернігівка Марина за квартиру в 42,3 м2 за 20 днів має сплатити понад 920 гривень, із яких 105 грн донарахували за «холодну» осінь. Тож чому за наявності теплолічильників витрати тепла виявились навіть меншими, ніж минулої теплої осені, а в теплопостачальників — навпаки? На жаль, перевірити це неможливо, бо уряд заборонив перевірки суб’єктів підприємництва вже і на наступний рік.

Василь ГЕРАСИМУХА

Комментариев нет:

Отправить комментарий